Слідкуйте за оновленнями в наших соц. мережах
СПОРТКОМПЛЕКС
Спорткомплекс "Юність" Адреса стадіону: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Добровольського, 4. Розміри футбольного поля 107х72 метра. Освітлення - 200 люкс.
У середині літа 2005 року до дня металлургів зданий в експлуатацію реконструйований стадіон "гірників", став головним інфраструктурним об'єктом спорткомплексу "Юність". Разом із затишною ареною команда отримала повноцінну базу для відновлення, запасні поля, всепогодне поле з штучним покриттям і навіть тенісні корти. По термінах, інноваціям при споруді, кількості техніки и курйозах при будівництві арена дати фору іншому своєму "колезі".
На благо людей
На початку ХХI століття Горішні Плавні представлялись молодим квітучим містом, в якому завжди любили и активно займалися спортом. Разом с сяючою новизною спортивними і культурными об'єктами, єдиний на усе місто занепалий стадіон, газон якого - жалюгідне видовище, не вписувався в загальну канву.
"Комбінат відчув міцні фінансові тили и вирішив побудувати в місті красень-стадіон для головної команди" - розповів легендарний топ-менеджер, на той момент генеральний директор Полтавського ГЗК Володимир Бадагений.
На благо людей
На початку ХХI століття Горішні Плавні представлялись молодим квітучим містом, в якому завжди любили и активно займалися спортом. Разом с сяючою новизною спортивними і культурными об'єктами, єдиний на усе місто занепалий стадіон, газон якого - жалюгідне видовище, не вписувався в загальну канву.
"Комбінат відчув міцні фінансові тили и вирішив побудувати в місті красень-стадіон для головної команди" - розповів легендарний топ-менеджер, на той момент генеральний директор Полтавського ГЗК Володимир Бадагений.
Видозмінений проект
Після короткої наради у генерального, кожне управління отримало свій наряд. Першим довелося включитися проектувальникам, яким потрібно було освоїти новий для себе напрям. Вже що-що, але стадіон співробітникам одного з підрозділів комбінату проектувати не доводилося. У підсумку, початковий проект зазнав численних змін. Але, аж ніяк не з вини його розробників.
«В процесі впровадження проекту спорткомплексу в життя, доводилося вносити корективи, - говорить Андрій Рикус, який очолював на той час управління капбудівництва комбінату. - Все-таки площа дозволяла побудувати відразу кілька об'єктів для різних видів спорту. Не дивно, що в процесі будівництва виникали все нові і нові ідеї, які ми втілювали в життя».
Рай для спортсменів
Спочатку проектом було передбачено одне головне поле. Але в підсумку за ініціативою президента клубу Петра Каплуна до нього додалося тренувальне, майданчик зі штучним покриттям і тенісні корти. «Зрозуміло, що доводилося звертатися за досвідом до обізнаних у цих питань людям. Об'їздили всю Україну, щоб отримати відповідні навички. Адже всі об'єкти на території «Юності», які ми в результаті впровадили в життя, відповідають всім необхідним нормам. Особливо, якщо врахувати, що на місці комплексу практично був пустир», - розповідає Петро Матвійович.
Рекордні терміни
На початку 2006-го закипіла робота. Всього було задіяно близько 20 одиниць техніки, а на об'єкті працювало понад півсотні робітників. Була поставлена мета здати стадіон до 35-річного ювілею Полтавського ГЗК, і вона була досягнута. Причому, останнє сміття вивозилося в останній вечір перед святом.
«Ми погоджували всі наші кроки по будівництву з усіма профспілками і співробітниками комбінату. Жодна людина не висловилася проти. Завдяки одностайності жителів Горішніх Плавень ми отримали затишний і комфортний стадіон, який став справжньою окрасою міста і рідним для спортсменів в різних видах спорту. Власне притулок отримала і дитяча школа клубу, в якій щорічно займаються більше 200-та дітей», - із задоволенням згадує ті часи Володимир Бадагов.
Хитромудрість газону
У 1997-му керівництвом «Гірника-Спорт» було прийнято рішення повністю замінити газон на головному стадіоні Горішніх Плавень. Для цього Петру Каплуну довелося провести ряд консультацій в головних футбольних інституціях України, відвідати ряд футбольних клубів, запастися інгредієнтами, підписати ряд контрактів і вже до 1999-го робота закипіла. На цей час команда змушена була перебазуватися на стадіон до Кременчука, але в 2003-му вже провела свій перший матч на новому газоні. З тих пір газон жодного разу не доводилося міняти.
«Ми підійшли до будівництва творчо і прагматично, - розповів Петро Каплун. - Доглядаємо за газоном самі: сіємо, вириваєм руками бур'яни. А нашою гордістю є програмований автоматичний полив, який нам встановили фахівці з Дніпропетровська. Причому, він багатофункціональний, вміє навіть удобрювати грунт. Таким чином, наш газон немов добре вино - чим далі, тим краще. Тільки в нинішньому сезоні першої ліги газон двічі отримав від інспектора матчу оцінку «відмінно».
«Ролан Гаррос» в Горішніх Плавнях
Чимало навантаження лягло і на плечі автодорожнього управління ГЗК, який відповідав за ґрунтові роботи на всіх об'єктах комплексу. Начальнику шляховиків Володимиру Афоніну доводилося відправитися в Київ і Черкаси, де довелося провести бесіди з агрономами стадіонів цих міст, після чого закипіла робота. Згідно технологіям укладалися бігові доріжки навколо стадіону, з довколишніх сіл завозився добірний чорнозем. Мабуть, одним з найскладніших об'єктів стали тенісні корти, специфічне покриття яких вимагає копіткої роботи. Втім, це не зупинило будівельників. Більш того, корти зробили грунтовими, а їх якість була не гірше, ніж в паризькому тенісному комплексі, де проводиться один з чотирьох турнірів Великого шолома. А переймати досвід приїжджали фахівці зі столиці та інших мегаполісів України.
«Чесно кажучи, виникала думка створити власну фірму з будівництва кортів, настільки якісним вийшло грунтове покриття, - відверто зізнається Володимир Афонін. - Не дивлячись на відсутність у той час Інтернету хорошу рекламу нам зробив етап чемпіонату України, який пройшов на наших кортах. Після них в місто не раз приїжджали фахівці, ми їм показували і корти в центральному парку міста. Напевно, головним секретом стала обпалена глина, яку нам запропонували в цеху з виробництва окатишів. Вона виявилася унікальним матеріалом для кортів».
Переваги комплексу
Можна тільки уявити, скільки грошей було зекономлено на міжсезонних зборах команди. Адже, починаючи з 2007-го, підготовка до сезону проходить виключно на своїй базі, без оглядки на капризи природи. А приклад бережливого ставлення до власної інфраструктури міг би стати показовим для багатьох клубів.
«У нас немає необхідності в підготовчі періоди відправлятися на дорогі збори, як це прийнято у багатьох клубів, - любить повторювати в своїх інтерв'ю головний тренер команди Ігор Жабченко. - У Комсомольську створено всі умови для повноцінної підготовки, тут нас все влаштовує». Підтвердженням слів наставника є результати команди, яка проводить свій сезон рівно, демонструючи в його кінцівці стовідсоткові показники. А це - найкраще свідчення ефективно проведених зборів.
Після короткої наради у генерального, кожне управління отримало свій наряд. Першим довелося включитися проектувальникам, яким потрібно було освоїти новий для себе напрям. Вже що-що, але стадіон співробітникам одного з підрозділів комбінату проектувати не доводилося. У підсумку, початковий проект зазнав численних змін. Але, аж ніяк не з вини його розробників.
«В процесі впровадження проекту спорткомплексу в життя, доводилося вносити корективи, - говорить Андрій Рикус, який очолював на той час управління капбудівництва комбінату. - Все-таки площа дозволяла побудувати відразу кілька об'єктів для різних видів спорту. Не дивно, що в процесі будівництва виникали все нові і нові ідеї, які ми втілювали в життя».
Рай для спортсменів
Спочатку проектом було передбачено одне головне поле. Але в підсумку за ініціативою президента клубу Петра Каплуна до нього додалося тренувальне, майданчик зі штучним покриттям і тенісні корти. «Зрозуміло, що доводилося звертатися за досвідом до обізнаних у цих питань людям. Об'їздили всю Україну, щоб отримати відповідні навички. Адже всі об'єкти на території «Юності», які ми в результаті впровадили в життя, відповідають всім необхідним нормам. Особливо, якщо врахувати, що на місці комплексу практично був пустир», - розповідає Петро Матвійович.
Рекордні терміни
На початку 2006-го закипіла робота. Всього було задіяно близько 20 одиниць техніки, а на об'єкті працювало понад півсотні робітників. Була поставлена мета здати стадіон до 35-річного ювілею Полтавського ГЗК, і вона була досягнута. Причому, останнє сміття вивозилося в останній вечір перед святом.
«Ми погоджували всі наші кроки по будівництву з усіма профспілками і співробітниками комбінату. Жодна людина не висловилася проти. Завдяки одностайності жителів Горішніх Плавень ми отримали затишний і комфортний стадіон, який став справжньою окрасою міста і рідним для спортсменів в різних видах спорту. Власне притулок отримала і дитяча школа клубу, в якій щорічно займаються більше 200-та дітей», - із задоволенням згадує ті часи Володимир Бадагов.
Хитромудрість газону
У 1997-му керівництвом «Гірника-Спорт» було прийнято рішення повністю замінити газон на головному стадіоні Горішніх Плавень. Для цього Петру Каплуну довелося провести ряд консультацій в головних футбольних інституціях України, відвідати ряд футбольних клубів, запастися інгредієнтами, підписати ряд контрактів і вже до 1999-го робота закипіла. На цей час команда змушена була перебазуватися на стадіон до Кременчука, але в 2003-му вже провела свій перший матч на новому газоні. З тих пір газон жодного разу не доводилося міняти.
«Ми підійшли до будівництва творчо і прагматично, - розповів Петро Каплун. - Доглядаємо за газоном самі: сіємо, вириваєм руками бур'яни. А нашою гордістю є програмований автоматичний полив, який нам встановили фахівці з Дніпропетровська. Причому, він багатофункціональний, вміє навіть удобрювати грунт. Таким чином, наш газон немов добре вино - чим далі, тим краще. Тільки в нинішньому сезоні першої ліги газон двічі отримав від інспектора матчу оцінку «відмінно».
«Ролан Гаррос» в Горішніх Плавнях
Чимало навантаження лягло і на плечі автодорожнього управління ГЗК, який відповідав за ґрунтові роботи на всіх об'єктах комплексу. Начальнику шляховиків Володимиру Афоніну доводилося відправитися в Київ і Черкаси, де довелося провести бесіди з агрономами стадіонів цих міст, після чого закипіла робота. Згідно технологіям укладалися бігові доріжки навколо стадіону, з довколишніх сіл завозився добірний чорнозем. Мабуть, одним з найскладніших об'єктів стали тенісні корти, специфічне покриття яких вимагає копіткої роботи. Втім, це не зупинило будівельників. Більш того, корти зробили грунтовими, а їх якість була не гірше, ніж в паризькому тенісному комплексі, де проводиться один з чотирьох турнірів Великого шолома. А переймати досвід приїжджали фахівці зі столиці та інших мегаполісів України.
«Чесно кажучи, виникала думка створити власну фірму з будівництва кортів, настільки якісним вийшло грунтове покриття, - відверто зізнається Володимир Афонін. - Не дивлячись на відсутність у той час Інтернету хорошу рекламу нам зробив етап чемпіонату України, який пройшов на наших кортах. Після них в місто не раз приїжджали фахівці, ми їм показували і корти в центральному парку міста. Напевно, головним секретом стала обпалена глина, яку нам запропонували в цеху з виробництва окатишів. Вона виявилася унікальним матеріалом для кортів».
Переваги комплексу
Можна тільки уявити, скільки грошей було зекономлено на міжсезонних зборах команди. Адже, починаючи з 2007-го, підготовка до сезону проходить виключно на своїй базі, без оглядки на капризи природи. А приклад бережливого ставлення до власної інфраструктури міг би стати показовим для багатьох клубів.
«У нас немає необхідності в підготовчі періоди відправлятися на дорогі збори, як це прийнято у багатьох клубів, - любить повторювати в своїх інтерв'ю головний тренер команди Ігор Жабченко. - У Комсомольську створено всі умови для повноцінної підготовки, тут нас все влаштовує». Підтвердженням слів наставника є результати команди, яка проводить свій сезон рівно, демонструючи в його кінцівці стовідсоткові показники. А це - найкраще свідчення ефективно проведених зборів.
