ФК "Гірник - Спорт"

ПРО НАС

Одним з найважливіших завдань, яке «Гірник-Спорт» ставить перед своїм дитячо-юнацьким клубом, є те, щоб жоден молодий талант з Комсомольська не залишився непоміченим і кожен власний вихованець мав свій шанс почати кар'єру в рідному професіональному клубі. Тому важливою задачею, що стоїть перед тренерським штабом стоїть завдання готувати футболістів для головної команди.

Щорічно в нашій школі навчаються відразу десять віків, починаючи з семи і до 16 років, а на початку вересня кожного року починається набір самих маленьких гравців — ми ходимо в кожну школу і пропонуємо першокласників приєднатися до нас, запропонувавши їм роботу з кваліфікованими тренерами і на полях відмінної якості. Для нас важливо, щоб тренування мали свій неповторний характер, а молоді гравці виховувалися як особистості і вели себе достойно людини, який представляє ФК «Гірник-Спорт» Комсомольськ. Вони повинні мати менталітет спортсменів, які не з чуток знають, що таке боротьба, розуміють, що таке пристрасть і рішучість, вміють з честю долати розчарування від поразок і святкувати перемоги. І навіть якщо не кожен наш вихованець стане професійним футболістом, ми будемо відчувати справжню гордість за свою роботу!

Адже ні для кого не секрет, що перебудова і пішов за нею розвал СРСР де-факто поховали вітчизняний футбол, і ми тільки зараз після двадцяти років шишок і саден від невдач, поіхоньку починаємо відроджувати славу українського футболу. Наша національна збірна в 2006 у фінальній частині чемпіонату світу в Німеччині, де стала шостою в світі, донецький "Шахтар" виграв Кубок УЄФА, а наші команди регулярно беруть участь в європейських клубних турнірах.

За великим рахунком проблеми дитячо-юнацького футболу почалися вже в кінці 80-х, коли практично вся інфраструктура була зруйнована, і багато клубів свого часу не мали ні інвентарю, ні доглянутих полів для тренувань, не кажучи вже про проведення офіційних турнірів. Крім того, дивлячись на зарплату дитячого тренера, можна було лише заплакати, тому і особливої черги тренувати підростаюче покоління не будувалося, та й не вибудовується по сей день. Наприклад, в «Ліверпулі» навіть зірки клубу хочуть на півставки влаштуватися на цю посаду, та не можуть, а з / п штатного дитячого тренера там становить від 25 до 50 тисяч фунтів на рік.

Що стосується проблем українського дитячого футболу, то всі вони дуже добре простежуються на прикладі ФК «Гірник-Спорт» (Комсомольськ). Наприклад, на їх ідеологічний аспект явно вказує разючий контраст між досягненнями команд, що складаються з хлопців, вихованих при СРСР, і наступних поколінь.
Команда ФК «Гірник-Спорт» 1980-81 р.н. починала тренуватися мало не в бур'янах, але поклала в свій актив перемогу на міжнародні турніри в Солегорске (Білорусь) і Євпаторії, 2-е місце - в Павлограді та ін. Крім того, сім чоловік грали в складі збірної Полтавської області в 1997 році, коли та команда досягла найбільшого успіху в футболі, ставши срібним призером Всеукраїнських молодіжних ігор. Отримавши в 1999 році персональне запрошення на турнір в честь 100-річчя «Барселони», юні комсомольські гірники зуміли обіграти господарів турніру, мадридський «Реал» і інші імениті клуби.

- Тренер команди з Португалії тоді довго нарікав, що цей рік не може грати на такому рівні, - згадує наш президент. - До того ж, ми грали без «підстав». Після такого дебюту нам просто посипалися запрошення на турніри практично в усі країни, які тоді грали в Іспанії.

У наступному році в гості вирушила і команда 1983-84 р.н. Хлопці стали срібними призерами турніру, поступившись лише господарям. До речі, потім багато хто з футболістів того складу зуміли закріпитися на пристойному рівні, зокрема граючи за «Кривбас», «Ворсклу», в Росію - за тольяттинську «Ладу». Всі ці роки незмінним наставником юних комсомольчан був Олександр Бідник , який і до цього дня займається зі своїми підопічними, причому в набагато комфортніших умовах. Просто шикарна спортивна база з кількома ідеальними полями, 14-річний досвід «вирощування» футболістів, повний комплект груп по віках, починаючи з восьмирічних. У той же час в команді майстрів в основному грають легіонери.

- Хоча й кажуть, що нинішні діти не відрізняються здоров'ям, особисто у себе на полі я цього не бачу, - заявляє Олександр Бідник. - А ось те, що практично зник дворовий футбол, де семирічні грають нарівні з 10-12-річними хлопцями, як раз і є корінь бід ДЮСШ, а в подальшому - і команд майстрів. До речі, саме в цьому секрет 50-річної експансії футболістів з «бразильської кузні кадрів».

Для Бразилії футбол схожий на релігії: його не просто всі люблять - в нього все грають, причому від пустирів до піщаних пляжів. Та й зрозуміло, адже для бідних верств населення це практично єдиний доступний вид спорту, який, до того ж, згодом може принести дуже непогані гроші. Країна з далеко не найрозвиненішою економікою чи не щороку виховує нових Роналдо, Рівалдо, Роналдіньо, Кафу і десятки інших зірок. Щось подібне відбувається і в Африці. Чого не скажеш про ситому Старому Світі: наприклад, за даними дитячих футбольних фахівців Великобританії, з десятка тисяч дітей, що активно займаються футболом, лише кілька стають видатними майстрами або просто професійними футболістами.