«Від Криму до Чернігова, від Донбасу до Львова» навіть у темні часи необхідно пам’ятати, що добро переможе зло.
У це вірить і півзахисник «Гірника-Спорт» Андрій Понєдєльнік. Він розповів про організований ним аукціон футболок клубів, кольори яких він захищав.
Більше п’ятдесяти днів Україна потерпає від ненависті та жорстокості, які викликало вторгнення РФ на територію України. Сотні зруйнованих будинків та стадіонів, ще більше понівечених доль. У цей час українці демонструють усьому світу свою незламність. Наших військових можна порівнювати з героями коміксів, які рятуюсь нас від суцільної темряви, а звичні люди їм намагаються допомагати у цій боротьбі.
Ми поспілкувалися з футболістом на цю тему та дізналися, яку ціль він переслідує, скільки коштів вдалось йому зібрати та як змінилася наша країна за час військових дій.
- Андрій, звідки у тебе виникла ідея виставити на продаж футболки?
- Сьогодні кожен хоче допомогти нашим ЗСУ. Війна нас об’єднала разом ще більше і ми усі зараз маємо одну ціль і одну мрію. Футболки — це один із способів допомогти нашій Україні.
- Розкажи про умови аукціону, який ти проводиш?
- Аукціони проводяться виключно в коментарях під постами в моєму Інстаграм-акаунті. Торги проводяться на протязі 2-3 днів кожен. Мінімальний крок становить 100-200 грн. Коментарі приймаються лише від «живих» акаунтів.
- Скільки коштів уже вдалося зібрати?
- На 19 квітня 2022 року вдалось зібрати 8700 грн.
- Яка доля виручених грошей? Ти переводиш їх на рахунок ЗСУ або купуєш щось і передаєш нашим військовим?
- Є конкретна 14-та окрема механізована бригада ім. князя Романа Великого, якій я хочу допомогти.
- Скільки аукціонів ти плануєш ще провести?
- Найближчим часом планую виставити футболку «Гірника-Спорт» також в мене є футболка студентської збірної України.
- Чи є кінцева мета аукціонів?
- Кінцева ціль — це перемога у війні. Аукціони — це лише інструмент для допомоги ЗСУ.
- Наскільки війна змінила твоє життя?
- Війна змінила кожного з нас. Зараз кожен українець і українка — наша рідня. На даному етапі у житті є лише одні думки — про війну.
- Де тебе застала війна і як ти дістався додому?
- 23 лютого ми грали у Полтаві гру. Це була крайня гра другого тренувального збору. Мали бути вихідні і 27-го числа ми повинні були зібратись, щоб почати підготовку уже конкретно до чемпіонату, до першої офіційної гри. Після гри о 18:30 я і Рома Никитюк виїхали з Полтави. Разом ми доїхали до Луцька, там Рома і лишився, а я повинен був їхати далі. Це була четверта ранку. Наша команда була на зв’язку весь цей період протягом як мінімум десяти годин. Спілкувались в телеграмі, в чаті. О четвертій тридцять я вже сидів в автобусі і мав їхати в сторону Ковеля. В чаті прийшла смс з посиланням на прямий ефір путіна, пацани сказали, що там щось не чисте. Я відразу перейшов за посиланням і почав дивитись трансляцію. Через десять хвилин трансляції я почув ті слова про «спецоперацію на території України». Через годину після від’їзду я побачив новину про вибух в аеропорті Луцька. Так я і зустрів війну, в дорозі.
- Чи підтримуєш стосунки зі своїми одноклубниками?
- Так, ми час-від-часу спілкуємось, підтримуємо один одного.
- Наскільки сильно змінилася Україна за усі ці дні війни?
- Україна сьогодні це незламність, характер і воля. Зараз всі з повагою ставляться до наших людей у Європі. Весь світ бачить наскільки сміливо ми стоїмо на своїй землі. Українці — це мужність і справедливість. Ми обов’язково відновимо наші землі, нашу територію. Нічого російського нам не треба. Ми хочемо і будемо жити в Україні — від Криму до Чернігова, від Донбасу до Львова. На російську прокляту землю ніхто не захоче навіть і ступати, щоб не почати гнити.
- У такі нелегкі часи для країни, що ти можеш побажати українцям?
- Я бажаю кожному українцю віри і терпіння. Ми обов’язково переможемо цих виродків. Ми ж всі маємо розуміти, що ми не можемо програти в цій війні, адже ми праві, ми - це добро. Ми вичистимо з нашої території кожного ворога. Ми всі одна єдина сім’я, ми єдина команда, ми одне ціле і у нас одна ціль — перемога, а вона обов’язково за нами, бо ми вдома, як-то кажуть у футболі - ми на своєму стадіоні, на своєму газоні, і з неперевершеною підтримкою.