Єгор Твердохліб: «У «Гірнику-Спорт» я можу відкрити для себе перспективи».

Від аматорів до професіоналів: 20-річний нападник став джокером для «Гірників»

В українському футболі дуже багато стереотипів, одним з них є що аматорський і професійний футбол мають величезну прірву між собою. І брати футболіста аматора і робити з нього професійного гравця це є непопулярною справою. Проте 20-річний Єгор Твердохліб руйнує цей стереотип. За свою невелику футбольну кар’єру Твердохліб пограв у дублі топ-клубу, захищав кольори вишгородської «Чайки» і київського «Атлета». Завдяки титанічній праці нападник підкорив ще одну кар’єрну сходинку під назвою Перша ліга.

Свій футбольний шлях футболіст розпочав з товариських матчів на подвір’ї. Далі наступною зупинкою став фастівський «Олімп». Після чого футболіст тривалий час грав за вишгородську «Чайку». Через рік Єгор опинився у київському «Динамо», де разом з цією командою виступав у чемпіонаті України U-14. Півтора року програв за київську, а потім повернувся до «Чайки». Разом з командою став дворазовим чемпіоном України у Першій лізі U-17 та U-19. За «Чайку» грав до 17-ти років.

Звідки у тебе з'явився інтерес до футболу? Хтось в сім'ї захоплюється цим видом спорту?

- Я народився в Київській області, Фастівського району в селищі Борова, там почав займатися футболом в місцевій команді. Починав я грати у команді де вікові обмеження не мали значення. Починаючи від 1995 до 1997 року і менше. Через час я перейшов до іншого футбольного клубу, там я пограв півроку. А ще через час я перейшов до клубу де грали мої однолітки. На матчі коли я грав за фастівський «Олімп» мене помітив тренер «Чайки» (Вишгород). Після цього клубу я перейшов до «Динамо» (Київ). Там я побув півтора роки, а потім знову почав грати за «Чайку» .За цей клуб я грав до 17-ти років. Уся родина у мене футбольна (посміхається).

Чи виникали у тебе складнощі з комунікацією, адже гравці твоєї команди були старші за тебе?

- Звичайно, було складно. Проте через час мені це стало в нагоді. Це допомогло мені з юнацького футболу перейти у більш дорослий

Чи були думки покинути цей вид спорту?

- Звичайно, що були. Про це я міркував коли грав за «Динамо». У мене не було розуміння з командою, там я програв півтора роки. І після того, як я покинув цей клуб, була думка припинити займатися футболом. Я поспілкувався з родиною, вирішували, що ж робити далі. Проте через час я зрозумів, що хочу будувати кар’єру у цьому виді спорту. Тож після «Динамо» я повернувся до «Чайки».

Що на ранніх етапах не виходило?

- Якщо казати про «Динамо» то мені не вистачало швидкості, ростом був замалий, а клубу на той час не потрібні були гравців довгострокової перспективи. Їх цікавив результат тут і зараз.

І як тобі визначили на твою ігрову позицію? Чи були в ній сумніви?

- На своїй ігровій позиції я граю ще з дитинства. І мені ця позиція подобається, у іншій я себе просто не уявляю. Насолоджуюсь тим що я маю змогу забивати голи, для мене це неймовірні відчуття.

Відзначимо, що перед переходом до «Атлету» Єгор місяць перебував на перегляді у друголіговій команді. Проте за п’ять днів до початку чемпіонату нападнику відмовили.
За аматорську футбольну команду «Атлет» Твердохліб відіграв 14 ігор, 9 з них – в основному складі, зіграв на полі 972 хвилини, забив 13 голів та віддав 2 гольові передачі.

Розкажи про футбольний клуб «Атлет» як довго ти там грав?

- До «Атлету» я потрапив коли мене не взяли до команди, яка грала у Другій лізі. Я не знав, що тоді робити мав стартувати новий сезон і усі команди були укомплектовані. Тоді з’явились думки, щоб покинути заняття футболом. Але добре, що знайомий тренер з «Атлету» переконав мене перейти до них грати.

З «Атлетом» у мене пов’язані двоякі відчуття. Перш за все я вдячний цьому клубу за ігрову практику яку я там отримав. За цей клуб я забив 13-14 голів. Тренувальний процес, забирав багато сил. Адже тренування були пізно ввечері, у команді було 36 гравців. Дуже складно було поєднувати навчання. Графік був виснажливий. З тренування додому я приїзжав після 12 ночі, прокидався у 6 ранку. Але незважаючи на усі складнощі, які виникли мене це загартувало, зробило більш сильнішим.

У минулому сезоні 2020-2021 нападник відіграв за команду «Гірник-Спорт» 28 матчів. Забивши 6 голів у ворота супротивників і віддав 2 гольові передачі

Розкажи про перехід до «Гірника-Спорт». Звідки надійшла пропозиція перейти в команду. Чи були сумніви з цього приводу. Чи відразу почав грати в основі?

- Це був останній матч за «Атлет» і після цієї гри до мене підійшов агент. Після спілкування з ним по його проханню я зробив відеонарізку своєї гри. Головний тренер ФК «Гірник-Спорт» Ігор Жабченко подивився її і через кілька днів мене запросили на перегляд до команди. Протягом двох тижнів я тренувався з командою і після чого зі мною уклали контракт. Тож взимку я почав грати за «гірників».

Марновірний ти футболіст? Чи віриш ти в прикмети, якщо так то які?

- Ні, у ніякі забубони я не вірю. Намагаюсь перед матчами відвідувати церкву, і мені це допомагає.

На що ти витратив свій перший гонорар?

- Ну в мене не такі великі гонорари, як там наприклад у «Динамо» або «Шахтарі». Тому гроші на якісь дрібниці я не витрачаю. Відкладаю, щоб потім поїхати у відпустку.

Що для тебе означає «Гірник-Спорт»?

- Для мене «Гірник-Спорт» відіграє важливу роль, адже ця команда може стати для мене трампліном для подальшого особистого розвитку. У цій команді я заробляю своє ім’я та набуваю ігрової практики. Для мене це команда, яка може відкрити перспективи.

За гірників ти відіграв сезон. Який матч був для тебе найважчим і чому?

- Для мене кожен матч є складним, важко виділити якийсь один. Найбільш важкою грою для мне став матч з «Миколаєвом». Цей поєдинок був складний для мене психологічно. Я пробивав там пенальті і не забив. Після того моменту я кепсько себе відчував і ще довго відходив від цієї гри.

На виїзній грі з «Металістом 1925» ти спробував себе в ролі капітана. Як тобі було в цій ролі? З якими труднощами зіткнувся?

- Перш за все я хочу подякувати тренерському штабу, що довірили мені таку роль. Я у досить молодому віці стояв на капітанському місточку. Я налаштовував команду на перемогу, але у мій дебют команда програла ту гру.

Як капітану підбадьорити команду якщо ви програєте?

- Взагалі тут є два варіанти. Перший, якщо ти вже досвідчений футболіст. То ти можеш давати подари або підбадьорити гравця словом. Якщо казати про мій випадок то мені доводилось показувати ділом, а не словом, щоб вони дивились на мені і брали з мене приклад.

Наскільки важливо відкривати першими рахунок в матчі?

- У Першій лізі велике значення відіграє хто першим відкриє рахунок матчу. Та команда, яка перша забиває на 90 відсотків не зможе програти. Дуже важливо забивати першими, адже це додає впевненості і команді суперників стає складніше відігратися

На твою думку, що не вдалося реалізувати «гірникам» в минулому сезоні?

- Перші ігри ми програли і після чого у нас з’явилась невпевненість у власних силах. Я не можу сказати, що команда у нас була слабка. Ми програвали з мінімальним рахунком. Можливо десь не вистачило везіння у деяких матчах. У кожному матчі ми грали на перемогу.

Як проходить підготовка до нового сезону? Чи виникають труднощі?

- На зборах завжди важко, вони для того і щоб там попрацювати. Адже на у міжсезоння закладається фундамент на новий сезон. Багато гравців знаходилось на перегляді, з деякими вже уклали контракт. Готуємось до важкого сезону, щоб гідно у ньому виступити

Чи можеш зробити прогноз на новий футбольний сезон. Які команди будуть боротися за лідерські позиції? І як оцінюєш шанси «Гірника-Спорт»?

- Зробити прогноз важко, новий сезон покаже хто на що спроможний. Я гадаю, що за перемогу у першості боротимуться три клуби: «Металіст», «Кривбас» та «Полісся». Але, я хочу зазначити, що команда «гірників» буде кожний матч виходити і грати на перемогу. Ми будемо намагатися займати найвищі місця. Легко не буде нікому.

Як провів свою відпустку? Чим займався? Їздив відпочивати?

- Моя літня відпустка не була великою. Але за цей час я встиг злітати до Єгипту. Сім днів разом зі своєю дівчиною ми відпочивали за кордоном. Взагалі відпустка була дев’ять днів, тож одразу після відпустки я поїхав на збори.

Як ти проводиш свій вільний час?

- Свій вільний час я провожу з друзями. Граємо у настільні ігри, іноді і у приставку.

Чи читаєш ти книги? Якщо так то які?

- Я не читаю психологічні книги, я надаю перевагу книгам, які розповідають про людей.

Можу порекомендувати для читання:
- «Роналду» автор Балаґе Ґільєм
- «Мессі» автор Балаґе Ґільєм
- «Я – Златан» автори Ибрагимович З, Лагеркранц Д.ї
- «Менеджмент у стилі Манчестер Юнайтед. Як стати чемпіоном» автори Майкл Мориц, Алекс Фергюсон

Чи є у тебе дівчина / дружина? Якщо так, то як вона ставиться до твоїх переїздів. Адже футболісти часто змінюють клуби. Чи віриш в стосунки на відстані?

- Зі своєю дівчиною я зустрічаюсь вже п’ять років. У кохання на відстані я вірю, адже зараз вона знаходиться у Києві. Звичайно, що тяжко, проте це випробування відстанню робить наші стосунки міцнішими. За місяць ми бачимось два-три рази.

Що ти можеш побажати уболівальникам «Гірника-Спорт»?

- Хочу висловити слова вдячності за підтримку у минулому сезоні. Дякую їм за те що приходили на домашні матчі і підтримували команду. Я сподіваюсь, що у новому сезоні ми буде радувати їх своєю грою та результатними. Минулий видався не досить вдалим для нашої команди, тому я сподіваюсь що новий сезон буде більш вдалий для нас та уболівальників

Анастасія ШАПОВАЛОВА, пресслужба ФК «Гірник-Спорт».