- Єгоре, що зараз відбувається у клубі? Як сприйняли інформацію про розпуск команди?
- Коли дізналися про цю інформацію, то всі були шоковані. Зараз вирішується питання щодо існування футбольного клубу. Сподіваюся, що все буде добре і Гірник-Спорт зможе вийти на весняну частину сезону. На даний момент всі гравці отримали статус вільних агентів. Чекаємо рішення керівництва клубу.
- Наскільки складно у психологічному плані було догравати сезон?
- Ми нічого не знали про цю ситуацію. Керівництво клубу повідомило про прининення фінансування команди після приїзду з матчу проти Прикарпаття. Кожну гру грали на максимум своїх можливостей, билися до останнього.
Молоді гравці "Гірника-Спорт" -
19-річний Єгор Твердохліб, 20-річний Ілля Малишкін і 21-річний Ярослав Гоменко.
- З вами клуб повністю розрахувався? Немає заборгованості по зарплаті?
- Фінансових претензій до клубу у мене немає. Клуб з нами повністю розрахувався, заборгованості немає.
- Які у вас плани на міжсезоння? Можливо, вже є якісь пропозиції від інших клубів?
- Головне завдання — добре відпочити та набратися сил. Вже є декілька пропозицій від клубів, але поки що не поспішаю з ухваленням рішення. Сподіваюся, що з Гірником-Спорт все буде добре і ми навесні зможемо дограти чемпіонат.
- Який матч в осінній частині сезону став для вас найбільш пам'ятним?
- Найбільше мені запам'яталася гра з Чорноморцем. У цьому матчі зміг відзначитися забитим м'ячем. Ніколи не забуду матч на такому чудовому стадіоні. Емоції після виходу на поле не можна було передати словами.
- У чому на вашу думку феномен Гірника-Спорт у нинішньому сезоні?
- Думаю, що змогли досягти такого результату завдяки чудовій атмосфері всередині колективу. Приємно, що мав можливість грати у такій команді.
- Вже вирішили де проводитимете відпустку?
- Буду вдома, разом зі своєю сім'єю. Зараз складна ситуація в Україні, в світі. Краще провести час з рідними і попіклуватися про своє здоров'я.
- Можете розповісти про свої перші кроки у футболі?
- Розпочинав грати у футбол з самих низів, з друзями на подвір'ї. У шість років зі своїм старшим братом пішов займатися футболом у місцеву команду. Там не було вікових обмежень, тому тренувалися всі разом. Згодом перейшов у фастівський Олімп. Команда якраз грала на чемпіонат області. Після матчу з вишгородською Чайкою Валерій Сидорчук запросив мене до своєї команди. У 12-ть років почав виступати за Чайку. Команда тоді грала у Вищій лізі Києва.
Через рік опинився у київському Динамо, де разом з командою виступав у чемпіонаті України U-14. Півтора року грав за киян, а потім повернувся до Чайки. Разом з командою став дворазовим чемпіоном України у Першій лізі U-17 та U-19. За Чайку грав до 18-ти років.
- Наскільки складно вам дався перехід з дитячого футболу у професіональний?
- Звісно, на початку було дуже складно, адже у професіональному футболі інші швидкості. На полі необхідно швидко ухвалювати рішення. До того ж, рівень гравців набагато сильніший ніж у чемпіонаті серед аматорів. Важливо, що з часом вдалося продемонструвати свою конкурентоспроможність і довести, що маю потенціал для професіонального зростання.
БЛІЦ
Народився у смт. Борова, Фастівського району, Київської області.
Вихованець футбольної школи — Чайка Вишгород.
Перший тренер — Маноха Віталій Олександрович.
Улюблений гравець — Кріштіану Роналду.
Улюблений клуб — Реал.
Футбольна мрія — прагну грати за збірну України.
Хоббі — люблю рибалити, читати книги та грати у великий тенніс.
Матеріал сайту goldtalant.com.ua