ЕКС-ГІРНИКИ В УПЛ. МИЛЬЧЕНКО: «ГІРНИКУ-СПОРТ» БАЖАЮ ТЕРПІННЯ»

Колишній півзахисник «Гірника-Спорт» Артем Мильченко зараз виступає в УПЛ. Футболіст почав свій шлях в у ДЮФК «Гірник-Спорт», є вихованцем харківського «Металіста» та київського «Динамо». Виступав за молодіжний склад луганської «Зорі» (U-21). У сезоні 2022-2023 рр. Артем дебютував у складі ФК «Львів». Керівництво підписало гравця на два роки.

Пресслужба ФК «Гірник-Спорт» вирішила поспілкуватись зі своїм колишнім гравцем та дізнатися про перші кроки в УПЛ.

«ДО ОСТАННЬОГО НЕ ВІРИВ, ЩО ЧЕМПІОНАТ СТАРТУВАТИМЕ»

- Артеме, розкажи, про те, як під час війни проходили підготовчі збори?

- «Львів» має гарну інфраструктуру: тренажерний зал, басейн. Поряд знаходиться готель у якому живуть футболісти. Тренувальний процес проходив у звичному режимі. Суттєвих зміг не відбулось. Якщо, згадувати повітряні тривоги у цьому плані нам було легше ніж іншим командам. Сирена були не так часто і тривали не довго. Тренувальний процес не переривався на довгий період часу. Великого дискомфорту з цієї причини ми не мали.

- Якщо, казати про офіційні матчі у чемпіонаті, на середині тайму гра зупиняється через повітряну тривогу. Футболісти залишають поле на невизначений час. Після закінчення повертаються на поле. Як у такому випадку не втратити ігровий настрій?

- Зі свого особистого досвіду, можу сказати, що повітряна тривога два рази переривала матч. І жодна з них не тривала більше двадцяти хвилин. Інші команди сиділи в укритті по дві або півтори години. Залишали поле кілька разів за матч. Тоді ігри розтягувалися на п’ять годин, якщо не більше. Якщо, казати про нашу команду, ми мали найдовший матч з – СК «Дніпро-1». Нас перервала ракетна небезпека на двадцять хвилин. Тож наша команда на собі не відчула затяжної тривоги. Але, якщо подумати у деяких моментах – це може бути плюсом для однієї команди. Зараз поясню чому. Якщо, ви програєте і перевагу має інша команда. То це можна розцінювати, як невеличку перерву. За цей час команда може трохи відпочити, вислухати настанови тренера і з новими силами вийти на поле та продовжити гру. Якщо це не затяжна тривога, то не все так погано. Якщо вимушена перерва затяжна, то для обох команд – це дуже важко. Після виходу на поле, хтось, заб’є гол, потім гравці переривались. За цей час інші перепочили і потім зрівняли рахунок. Такий аспект дуже впливає на хід протистояння.

Це перший чемпіонат у воєнних реаліях. Гадаю, що зараз футболістам не час скаржитися. У цілому чемпіонат міг не стартувати. Особисто, я, до останнього не вірив у те, що він відбудеться.

Ми відіграли половину сезону – і я вважаю, це справжнім дивом. В умовах війни нам вдалося провести повноцінно чемпіонат. Звісно, були і територіальні проблеми, адже зараз не всюди грають. Але, сам факт, що половину шляху ми пройшли – це неймовірно. Ми повинні бути задоволені цим. А усілякі тривоги й інші незручності то не суттєво. Футболісти – не повинні скаржитися на такі моменти, адже це буде негарно по відношенню до військових.

«МЕНЕ ПЕРЕПОВНЮВАЛИ ЕМОЦІЇ У МАТЧАХ З «ДИНАМО» та СК «ДНІПРО-1»

- При переході з Першої ліги до УПЛ, що зачаровує футболіста найбільше: інфраструктура або можливість зустрітись на футбольному полі із відомими гравцями українського футболу.

- Якщо, ти молодий футболіст, то такі моменти тебе мотивують. Це, якщо казати про перехід до УПЛ, адже раніше ти дивився матчі цих команд по телевізору. А тут ти зустрічаєшся з ними на одному полі. Це дуже приємний бонус. Звісно, заворожує і інфраструктура. Якість полів зовсім інша, багато часу приділяється відновленню футболіста. Якщо казати про футбольні відмінності то – це якість гравців. Різниця у швидкості прийняті рішень на полі.

- Що, тобі, як футболісту запам’ятовується більше: перемога команди чи твої особисті досягнення у матчі?

- Коли ти робиш якусь результативну дію під час матчу, але команда все одно програє, то все це нівелюється. Бувають випадки, коли команда вириває перемогу, а ти зіграв не найкращим чином. З одного боку ти радієш за команду, але стосовно своїх дій, ти незадоволений. А це може призвести до втрати місця у складі команди на наступний матч. А по-друге, якщо ти незадоволений собою, то весь наступний тиждень для тебе проходить у напрузі. Взагалі все дуже відносно. Якщо команда виходить переможцем, то твої невдалі дії трохи злагоджуються.

Завжди командна перемога бере гору над якимись індивідуальними досягненнями. Іноді можна пожертвувати яскравим індивідуальним виступом заради командного успіху. Адже футбол – командний вид спорту. Спортсмени бувають різні: є егоїсти, яких хвилює тільки власний результат. Футбол, хокей, баскетбол – командні види спорту. І відповідальність за програш несуть усі. Буває й таке, що команда виграла з рахунком 10:0, а ти не зробив нічого результативного. Для когось це буде трагедією, і перемога у такому випадку буде для нього рівноцінна програшу.

- Який матч протягом половини цього чемпіонату запам’ятався тобі найбільше?

- Ці півроку для нашої команди були не зовсім вдалими. В основному мені запам’яталися матчі проти сильних команд: «Динамо», «СК Дніпро-1». Я перший раз грав з цими командами. Емоції тоді мене переповнювали. Приємно було проявити себе на головних стадіонах країни. В емоційному плані запам’ятав матч проти «Минаю». Тоді ми здобули перемогу на 94-й хвилині матчу. Місяць назад ми грали з «Рухом» і це протистояння мені припало до душі. Для нас матчі з цією командою є принциповими. Завжди великий ажіотаж, це як матчі « Кременя» та «Гірника-Спорт» тільки втричі принциповіше. З перших хвилин палають пристрасті на полі. Футбол з моментами єдиноборств - це якщо коротко про ці матчі. Наша команда здобула перемогу 2:1. Це була така собі міні-подія для нас.

«ФУТБОЛ – ЦЕ НЕ ЗАВЖДИ УСПІХ»

- Які у тебе відчуття, коли на полі зустрічаєш свого колишнього одноклубника?

Зараз багато колишніх гравців «Гірника-Спорт» грає в УПЛ. Приємно, зустрічати та бачити знайомі обличчя. Після матчу можемо поспілкуватися. Я дуже люблю матчі, коли на полі зустрічаєшся зі своїми знайомими.

- Наразі ФК «Львів» посідає останню сходинку у турнірній таблиці, маючи 9 очок в своєму активі. Чому так сталося?

Футбол – це не завжди успіх, трапляються і чорні полоси. Багато факторів вплинуло на результат. Я думаю, що правильно буде, якщо футболісти приймуть удар на себе. Ми самі у собі повинні розібратися. Необхідно переосмислити ситуацію. Плюс є об’єктивні причини. Коли розпочалось війна команду покинуло велика кількість основних гравців. Багато було іноземців і було складно залатати пробіли у складі. Це одна з причин. Також ми мали велику кількість травмованих гравців. Багато факторів було, які вплинули на загальний результат. Взагалі, ми починали непогано. Був результат, а потім, у якийсь момент, щось зламалося. Не можу сказати, що саме, але зламалося. Помилки можна побачити після того, коли уся дистанція пройдена. Я думаю, команда ще підсилиться у міжсезоння , і у наступному році завдяки самовіддачі на полі ми почнемо втілювати наші старання у залікові бали у турнірній таблиці. Настрій на другу частину чемпіонату бойовий. Особисто я впевнений, що ми вийдемо з цієї прірви.

«ВІДПУСТКА У ДОМАШНІЙ ТИШІ»

- Як довго триватиме відпустка? І як ти відновлюєш власні сили?

- У фізичному плані необхідно відпочити від футболу. Комусь, необхідно десять днів, а комусь і чотирнадцять. У цей час можна пограти в теніс, волейбол, баскетбол. Займатися тим, що любиш. Особливо я не втомлююся від футболу. Можливо – це молодість. Мені вистачає двох тижнів і я повертаюся до тренувань. Можу пограти з місцевими хлопцями. Дуже хочу поїхати на збори і приступити до тренувального процесу.

- Чим займаєшся зараз, окрім того, що відсипаєшся?

- Зустрічаюся з друзями та проводжу час з родиною. Іноді граю у футбол. Відпустка у домашній тиші.

- Коли ви повертаєтеся до тренувань?

- Збори розпочнуться 10 січня, триватимуть вони приблизно десять днів. За цей час ми встигнемо привести своє тіло до ладу. А далі за планом збори продовжаться у Туреччині. УПЛ стартує раніше, тому одразу після свят необхідно повертатися до ігрового тонусу.

- Як будеш святкувати Новий рік? Як ти ставишся до новорічних свят?

- Напевно, зараз більшість новорічних атрибутів відійшли на другий план. Вже не так важливо нарядити ялинку, як у дитинстві. Зараз, це також робиться, але не з тим теплом, з яким робилось у дитинстві. До Нового року відношусь з теплом, але більше люблю літні свята. Новий рік гарне свято, проте на фоні тих обставин, що ми маємо зараз він не буде таким, як завжди. Добре, що ми будемо його зустрічати вдома у колі родини. Варто цінувати такі моменти. Свята для того й створені, щоб якось прикрашати наші буденні дні.

- Улюблена святкова страва: шуба чи олів’є ?

- Люблю крабовий салат і запечену картопля з сиром.

- Що полюбляєш передивлятися на свята?

- Один вдома і всі частини Гаррі Поттера.

- Що ти можеш побажати «Гірнику-Спорт» у новому році?

- Я дивився майже усі матчі «гірників», звісно я був засмучений результатом. Команда опинилася у такій же ситуації, як і ми. Я впевнений, що «Гірник-Спорт» вийде з цієї ями. Команда має досвід виходу з таких критичних ситуацій. Хочу побажати терпіння. Футбол це не завжди перемоги та успіх. Дві команди можуть тренуватися однаково добре, але хтось завжди перемагає. Необхідно, не зупинятися, працювати і в один день все спрацює і з’явиться результат.

Анастасія ШАПОВАЛОВА, пресслужба ФК «Гірник-Спорт».